У цей день ми, українці одягаємо вишиванку, адже вишиванка – оберіг, вираження національної позиції, культурної освіченості та духовної свідомості.

   Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Дослідження доводять ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть.

   Здобувачі освіти нашого ліцею долучилися до свята прийняли участь у онлайн-конкурсі «Бережи українське – носи вишиванку!», який проводиться КЗ "Донецький Палац молоді "Юність". Ліцеїсти створили відеоролік   «З Днем вишиванки, Україно!», в якому дослідили особливості народної вишивки Східного регіону України.

   В стародавні часи козаки вважали вишиту сорочку своїм захисником. І тепер, коли Україна потерпає у військовій агресії, вишиванка - символ незламності українського духу, цінність вільного народу.

Єднаймось, українці! Наближаймо ПЕРЕМОГУ! Тримаймо стрій!

Відео «З Днем вишиванки, Україно!» https://youtu.be/f2xNR39vAic

Депортація кримських татар 18–20 травня 1944 року - один із найстрашніших прикладів злочинів радянської влади, вчинених нею під час Другої світової війни.

Суспільне Крим розповідає як це відбувалось.

Планування депортації розпочалося ще до вигнання нацистів із Криму. Так, 22 квітня в доповідній записці на ім’я Лаврентія Берії кримські татари були звинувачені в масовому дезертирстві з лав Червоної армії. Попри те, що представники кримськотатарського народу воювали в лавах Червоної армії і брали активну участь у партизанському русі. 

Кримських татар, що воювали в частинах Червоної армії, після демобілізації також піддали депортації. Звинувачення щодо депортованих народів СРСР були розвінчані самим КДБ СРСР під час перебудови.

10 травня Берія в листі до Сталіна повторив попередній закид, додавши до нього “зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу” та “небажаність подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу”. Також в листі була сформульована пропозиція виселити все кримськотатарське населення до Узбекистану.

11 травня 1944 року було ухвалено цілком таємну постанову Державного комітету оборони № 5859сс “Про кримських татар”. У ній наводилися попередні претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів “масового дезертирства” кримських татар не існувало, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.

Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася 20 травня. До операції було залучено 32 тисячі співробітників НКВС.

Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуду, побутовий інвентар і провізію в розрахунку до 500 кг на родину. Насправді вдавалося зібрати в середньому 20–30 кілограмів речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою.

Під час головної хвилі депортації виселено близько 200 тисяч кримських татар, для перевезення яких було використано 70 ешелонів.

При переїзді загинули близько 8 тисяч людей, більшість з яких - діти і літні люди. Найпоширеніші причини смерті – спрага і тиф.

Останній ешелон з депортованими прибув до Узбекистану 8 червня, частина кримських татар в дорозі загинула.

За перші три роки після переселення від голоду, виснаження і хвороб померли, за різними оцінками, від 20 до 46% всіх депортованих. Серед померлих за перший рік майже половина – діти до 16 років.

Переважну більшість кримських татар перевезли до так званих спецпоселень – оточених воєнізованою охороною, блокпостами і огороджених колючим дротом територій, які скоріше нагадували трудові табори, а не поселення мирних людей. Приїжджі були дешевою робочою силою і їх використовували для праці в колгоспах, радгоспах і на промислових підприємствах.

4 липня 1944 року, НКВС офіційно поінформував Сталіна про те, що спецоперація “переселення кримських татар” завершена.

14 липня 1944 року до Криму дозволили переселитися 51 тисячі людей, переважно росіян. Їм надали для проживання опустілі оселі кримських татар.

Поступово кримським татарам вдалося домогтися розширення своїх прав. Проте неформальна, але від цього не менш сувора заборона на їхнє повернення до Криму, діяла аж до 1989 року.

У 2006 році курултай кримськотатарського народу звернувся до Верховної Ради з проханням визнати депортацію геноцидом. У 2015 році Верховна Рада України визнала депортацію кримськотатарського народу у 1944 році геноцидом. 245 депутатів підтримали відповідне рішення. 18 травня встановлено як День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Окремою поправкою засудили сучасні утиски кримських татар.

 В цей день кожен українець відчуває одночасно почуття гордості та гіркий сум за наш народ. Ми згадуємо всіх, чиє життя забрала війна, низько вклоняємося та складаємо глибоку шану ветеранам. Висловлюємо безмежну вдячність усім, хто тяжкою ратною працею наближав довгоочікуваний день визволення та кував перемогу в тилу. Низький уклін вам за це!

8 травня, в нашому ліцеї відбувся урочистий виховний захід в ході якого наголошувалося, що друга світова війна — свідчення прояву патріотизму, великих чеснот воїнів-українців, що боролися проти нацизму. За важких умов панування тоталітарної системи, ціною незчисленних утрат вони змогли захистити свій дім і Батьківщину.

Деньпам’яті та перемоги над нацизмом - символ героїчного минулого, адже самовідданість та мужність тих, хто віддав своє життя за Батьківщину яскравий приклад патріотизму для нащадків.

Ми розуміємо, що головним підсумком війни є не культ перемоги, а вміння цінувати мир і захищати його всіма розумними засобами.

Слава Україні! Героям слава!

Марія Волинець, учениця 3 курсу, декламує вірш "Вінок героям" https://youtube.com/shorts/SwD8xnRNrMo?feature=share

До Дня пам’яті Героїв Крут

І знов, у котрий це вже раз,

Зійшлися ми в одній родині,

Щоб пом’януть той славний час,

Коли в офіру Батьківщині

Себе принесли кращі з нас.

Нема любові понад ту,

Що окропила кров’ю Крути,

І ту гарячу кров святу

Повік Вкраїні не забути.

У пам’яті кількох народів зберігається історія про 300 героїв, що загинули, захищаючи свою землю від нападників. У давніх греків це були 300 спартанців при Фермопілах, у грузинів – 300 арагвійців на підступах до Тбілісі, а в українців – 300 козаків під Берестечком та 300 юнаків під Крутами.

У бою під Крутами полягли київські студенти й учні, що 1918-го стали на захист незалежності своєї Вітчизни.

29 січня ми вшановуємо подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України. Цей подвиг навічно залишиться в історії як символ національної честі…

Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить в знаних і безіменних могилах, розкиданих по рідній і чужій землі, була присвячена година спілкування "Крок у безсмертя: вічні герої" у групі 1-20 "Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних, агент з постачання".

Свято у кожну хату Миколай приносить.

Різні дарунки має, хто які просить.

Святому Миколаю пісню співаєм,

Злагоди й перемоги всі бажаєм!

Святий Миколай - чудотворець, доброчинець, чарівник. У ніч на 19 грудня, у день його пам'яті, він розносить дарунки дітям, вітає з зимою, благословляє на добрі вчинки.

Щиро вітаємо вас із Днем Святого Миколая Чудотворця – одним із найсвітліших і найрадісніших християнських свят. Сьогодні, кожен з нас очікує на маленьке диво, звершити яке під силу лише Святому.

В цей зимовий день нехай Миколай Чудотворець принесе до наших осель радість, світло, тепло та подарунки і найцінніше для всіх українців - Перемогу! Нехай збереже всіх тих, хто боронить нашу Україну на передовій! Хай у морози зігріває всіх це тепле свято і здійсняться усі бажання!

Нехай Святий Миколай освятить всіх і благословить.

Слава Україні!   Героям слава!       Переможемо! 

Привітання учнів та майстра виробничого навчання https://youtu.be/J5AMJOyIFkw

Це свято на честь тих, хто нині захищає територію нашої країни, забезпечує обороноспроможність Української держави. Це свято хоробрих військовослужбовців, завдяки незламному духу та звитязі яких, ми можемо почуватися у безпеці.

З метою патріотичного виховання молоді, спонукання до осмислення себе як частинки великого українського народу, формування національної свідомості в нашому ліцеї відбулися загальні заходи.

-        Педагогічний колектив, здобувачі освіти та їх батьки   долучились до акції “Разом до перемоги”. На зібрані кошти придбали теплі речі та смаколики і відправили випускникам ліцею на передову.

-        Виготовили святкові листівки до Дня збройних сил України, їх долучили до посилок.

-        Напередодні свята провели он-лайн виховний захід «Збройні сили України» та підготували відео вітання всім військовослужбовцям.

-        Окрім спільних акцій, викладачі та учні постійно здійснюють допомогу для ЗСУ, співпрацюючи з різними організаціями та допомагають конкретним бійцям – випускникам нашого ліцею.

-        На сайті ліцею доповнили розділ «Місце шани та вдячності» (за особистою згодою випускника).

     На колектив вітає щиро тих, хто нині захищає територію нашої країни від ворогів, піклується про безпеку та зміцнення обороноздатності Української держави. Ми вдячні хоробрим військовослужбовцям, завдяки незламному духу яких наша країна досі лишається суверенною незалежною державою!

   Ви наші захисники і опора держави. Спокій наших домівок, спокій близьких – у ваших надійних, сильних руках.

     Ми віримо в ЗСУ!!! Слава Україні! Героям слава!

Посилання на вітальні відеоролики:

https://youtube.com/shorts/-SQlWf3gypI?feature=share

https://youtu.be/9hSrs97mklo