ВПЛИВ СЕРІАЛУ «ГРА В КАЛЬМАРА» НА ПІДЛІТКІВ: ПИТАННЯ, ВІДПОВІДІ

 Трубіцина Ганна, Карпєєв Олексій,
 консультанти Юридичної клініки
 Університету Митної справи та фінансів

 Тож, що таке «Гра в кальмара»?  «Гра в кальмара» - це популярний сьогодні південнокорейський вебсеріал, що розповідає про групу людей, яким потрібні гроші задля вирішення своїх проблем у різних сферах життя. Вони приймають дивне запрошення взяти участь у дитячих іграх. На переможця чекає
привабливий приз – велика сума грошей, але ставки тут смертельні, оскільки програш буквально означає смерть.
 Чому батьки б’ють на сполох?
 600 тисяч переглядів, 36 тисяч репостів (з них 13 — за першу добу) та 1,7 тисяч коментарів — такий резонанс викликав пост від 5 жовтня в соцмережах директорки однієї з бельгійських шкіл Сабріни Качі. Вона закликає зупинити «Гру в кальмара» серед дітей. За її словами, це звичайні дитячі забавки, але тих, хто програє, «вбивають», а в реальності один раз б’ють палкою чи ременем.
 В чому причина популярності стрічки?
 По-перше, вкрай загострена, але знайома кожному картина конкуренції, соціальної нерівності, необхідності опиратися гострому стресу та виживати.
 По-друге, реальність такого кіно нагадує реальність комп’ютерних ігор-шутерів, тож гравцям це здається знайомим досвідом.
 По-третє, смертельні ігри на кшталт «Синього кита» або чутки про підпільні бої і тоталізатори з рабами підживлюють інтерес до такого кіно.
 По-четверте, для підлітка вкрай важливо бути в курсі подій та інтересів однолітків для підтримки розмови в компанії. Як правило, діти дивляться подібні серіали через цікавість, адже фільми з насиллям існували завжди і не є можливим прослідити прямий причинно-наслідковий зв’язок між жорстоким контентом та агресивною поведінкою підлітків.
 Про що потрібно знати батькам та вчителям? Поради психолога.
 Пропонуємо вам розглянути практичні поради від психологині Світлани Ройз:

1. Забороняти та ігнорувати не вдасться. Правило базове – ви не можете нічого заборонити, вилучити, не давши чогось натомість.
 Якщо «щось» здалося вам важливим, то з цим безпосередньо комунікуєте, називаєте, обговорюєте. Якщо є реакція, то цей серіал «потрапив» у якусь важливу потребу дітей. І батькам важливо цю потребу, як мінімум, розпізнати.  Важливо самим подивитися серіал, щоб розуміти, до чого залучені діти. Можливо, якщо вони вже і так дивляться або говорять про те, що дивляться їхні друзі, краще подивитися разом з ними — щоб одразу відстежувати реакції, розмірковувати, давати пояснення та підтримку.
 Якщо ми дізналися, що підлітки дивляться серіал - це привід поговорити.  Важливо вибирати тональність для розмови - це точно не повинно бути моралізаторством. Ідеально – запропонувати підліткам дискусію (такі дискусії – це важливий прояв поваги).  Якщо є емоційне залучення - на нього має бути фізичне реагування.  Можна запропонувати поміркувати на тему соціальних експериментів: експерименти Аша (серія досліджень, що демонструють владу та природу конформізму в групах), експеримент Стенлі Мілгрема, Стенфордський тюремний експеримент (важливо розповісти про те, що результати
цього експерименту спростовувалися), Спіраль мовчання (концепція, яка запропонована німецьким політологом Елізабет Ноель-Нойман). Розповісти про феномен Абілінських грабель. Можна запропонувати поміркувати про природу гри та ігрову залежність, про дофамінові пастки, пошукати в серіалі (у рекламі, політичних роликах) ознаки маніпуляції.
 Чому герої залучаються до гри? Чим ми готові заплатити за перемогу? І чим платили герої серіалу? (і герої художніх творів, які діти читали). А на що я піду заради виграшу, який я в екстремальних ситуаціях? Чи є в серіалі однозначно позитивний і негативний герой?  З підлітками важливо говорити про моральні чи етичні проблеми (і на цю тему можна поміркувати в контексті безпеки — якщо я розповім про те, що мій друг грає у небезпечну гру, це зрада чи турбота?). Так ми переводимо тему з емоційної площини в інтелектуальну, усвідомлювану.

2. Підліткове суспільство є ієрархічним. Однією з найважливіших тем підліткового віку є боротьба за владу та визначення свого місця в ієрархії. Секрет впливу на підліткові спільноти - знайти, хто в них "Альфа", і залучити його до "позитивної" співпраці.

3. Приналежність. Підліткам важливо відчути себе «своїми». І одне із завдань — знайти своїх. Зібратися до групи, щоб протистояти дорослому світу, зібратися до «субкультури». І тут питання: чи є підліткам у конкретному навчальному закладі навколо чого об'єднуватись? Якщо ні - потрібно шукати.

4. У багатьох закладах освіти діти та підлітки грають у цю гру — але не в усіх закладах освіти ця гра закінчується проявами жорстокості.
 Агресія більше проявляється в авторитарних спільнотах, у спільнотах, де немає правил, або де вони жорсткі, де страшно, де немає можливості проявити емоції, де у дітей немає можливості запитати: «А навіщо? А чому?" Там, де високий рівень конкурентності, в системах, інфікованих буллінгом, де насправді немає спільноти та відчуття близькості. І питання не в тому, що робити з конкретною грою, а в тому, як формувати спільноту.

 Підведемо підсумки:

 Отже,«Гра в кальмара», на відміну від інших подібних стрічок чіпляє підлітків висвітленням проблеми соціальної нерівності, чого не було у попередників серіалу. Дмитро Карпачов, радить батькам спочатку подивитись серіал самим, а потім приймати рішення про те, чи забороняти дитині перегляд серіалу з точки зору віку та сприйняття дитини. Інший психолог Світлана Ройз, поради якої ми щойно розглянули, наголошує, що не заборона, а конструктивний діалог з підлітками, приверне увагу на проблеми, які намагалися висвітлити автори стрічки. При цьому, варто розуміти, що заборонити перегляд, враховуючи сучасний технологічний розвиток, не тільки є неможливим, а й суперечить вибудові здорових взаємин з підлітком. Думаючий підліток може тут замислитися і навіть чимось мотивуватись, але якщо це людина з несформованою психікою, то можуть бути наслідки, спроби перенесення сюжету в
реальне життя. Тут з дитиною важливо говорити про загальні цінності та сенс життя, оскільки у стрічці багато тонких психологічних моментів і, можливо, підлітка більше цікавить не кров, а стосунки, мотивація людей. Через питання можливо більше дізнатись про дитину, на відміну від заборон.
 Тому, необхідно шукати конструктивні шляхи вирішення, в чому допоможуть описані раніше практичні поради-правила спілкування з підлітком.

 Бажаємо не втрачати дружні взаємовідносини з дітьми та підлітками, частіше будувати довірчі розмови та бути насамперед другом і наставником.