ЧЕРВЕНЬ
28 червня - День Конституції України
Конституція - джерело права будь-якої держави у якому нація визначає основні напрями свого подальшого розвитку та існування, гарантії прав і свобод громадян у суспільстві.
У червні 1996 року депутати Верховної Ради ухвалили Конституцію України. Це сталося на п'ятий рік після проголошення незалежності.
День Конституції України — єдине державне свято, яке встановлене власне Конституцією: Стаття 161.
В Конституції Україна визначена як суверенна і незалежна, демократична, соціальна і правова держава. За формою правління Україна є республікою, за державним устроєм – унітарною (тобто, єдиною, соборною) державою.
Державними символами України визначені Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.
Державний Прапор України – один із атрибутів держави, що символізує її
суверенітет, затверджений 28 січня 1992 року Постановою Верховної Ради
України «Про Державний прапор України».
Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. Значення синього та жовтого кольорів на прапорі можна трактувати як поєднання чистого, мирного безхмарного неба, що простяглося над жовтим кольором хлібного лану - символу мирної праці і достатку, це поєднання символів життя Золотого Сонця у Синьому Космосі.
Державний герб - офіційна емблема держави, зображена на прапорах,
грошових знаках, печатках, деяких офіційних документах тощо.
Герб держави Україна - тризуб - символізує мир і творчу працю,
спорідненість поколінь, він є продовженням глибинних історичних геральдичних традицій українського народу.
Гімн "Ще не вмерла Україна" затверджено Законом України від 6 березня 2003 року «Про Державний Гімн України».
Державному гімну належить значна роль у громадсько-політичному житті
як засобу масової агітації, як сили, що мобілізує, організує, підносить
національний дух. Текст Гімну "Ще не вмерла Україна" написав визначний
вчений, поет і громадський діяч Павло Чубинський, музику - видатний композитор і диригент Михайло Вербицький.
Гімн "Ще не вмерла Україна" поряд з Гербом держави і синьожовтим прапором - є офіційними символами держави. За своїм змістом він є відображенням ідей боротьби за національну незалежність України.
Прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України.
- Відеофільм:
«Конституція України. 25 цікавих фактів» https://m.youtube.com/watch?v=49XjjvraxXI
- Інтерактивна гра «День Конституції»
https://view.genial.ly/60d64244533a900de690db26/interactive-content-basic-quiz
Міжнародний Олімпійський день
23 червня відзначають Міжнародний Олімпійський день. Саме цього дня 1894 р. у Парижі на міжнародному конгресі із проблем фізичного виховання за участю 12 країн представив свою доповідь ініціатор відродження олімпійського руху барон П’єр де Кубертен. Тоді ж оголосили про створення Міжнародного Олімпійського Комітету (МОК) та проведення Ігор I-шої Олімпіади в 1896 р. у Греції. В 1967 р. МОК ухвалив рішення відзначати 23 червня Міжнародний Олімпійський день.
Мета свята — зацікавлювати активних людей, об'єднувати спільною ідеєю і пропагувати культуру фізичного виховання.
Святкування Олімпійського дня — ідея, яка прозвучала ще в 1947 році на 41-й сесії МОК в Стокгольмі. Причина — після найстрашнішої війни в історії люди зрозуміли, що "дружити будинками " — це краще, ніж, власне, не дружити. Людям потрібна була підтримка, спільна мета і єднання. І вже в 1948 році у святкуванні Міжнародного Олімпійського дня брали участь спортсмени з Європи, Північної і Південної Америки. Наступного разу про цю дату згадали лише в 1957 році, а потім — ще через двадцять років.
Щорічно цього дня національні олімпійські комітети проводять масові забіги на довгі дистанції, змагання, конкурси, вікторини й розіграші, до яких залучають олімпійських чемпіонів та призерів, переможців світових і європейських змагань.
Інтерактивні ігри:
- «Історія Олімпійських ігор»
https://view.genial.ly/610401b58ebdeb0dfc83ac03/interactive-content-olimpijski-igri
- «Зірки спорту – правда або міф»
https://view.genial.ly/5f7db9ba334a2e0da75d23c2/learning-experience-challenges-untitled-genially
22 червня – День Скорботи і вшанування пам'яті
жертв війни в Україні
Щороку 22 червня український народ вшановує світлу пам'ять мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна. Горем і болем вона увірвалась в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю.
Друга світова війна – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Безповоротні втрати України в цій війні - 8-10 млн. осіб, які загинули під час бойових дій, через окупаційний терор та голод в тилу, примусовий вивіз. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 28 тисяч сіл.
Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв перемогу в цій жахливій війні, тих, хто став жертвою смертельних жорен нацизму. Життєписи цих людей – уроки істинної мужності та патріотизму для сучасників.
Сьогодні, потерпаючи від кривавої військової агресії на сході країни, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.
Тому цього дня, 22 червня, вшануймо пам’ять всіх, чиє життя було покалічено і зруйновано у тій страшній війні!
Відеоматеріал за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=glU26SbbUa0
Всесвітній день біженців 20 червня
Всесвітній день біженців – це міжнародний день, призначений Організацією Об’єднаних Націй на честь біженців по всьому світу.
Він відзначається щороку 20 червня і визнає силу і мужність людей, які були змушені втекти з рідної країни.
Через повномасштабну війну, яку розпочала росія проти України, понад 6 млн українців змушені виїхали за кордон, рятуючись від горя, що завдав агресор.
Всесвітній день біженців висвітлює права, потреби та мрії біженців і переселенців, та нагадують громадськості про те, що ці люди, як ніхто інший, потребують допомоги і захисту.
Незважаючи на те, що слова «біженець» і «переселенець» є синонімами, все ж таки треба розмежовувати ці поняття. І ось чому. Переселенці змушені залишати свої місця проживання і бігти в інші регіони, залишаючись на території своєї країни, на відміну від біженців, які під тиском обставин повинні були виїхати за межі країни і, відповідно, шукати притулок за кордоном.
Всесвітній день біженців – це нагода викликати у громадськості співчуття та розуміння їхньої біди та визнати їхню стійкість у відбудові свого життя.
Фільм «Вирвані з коренем» знятий у Берліні, в кому знялися понад 50 біженців з України, які наразі живуть у Німеччині. У фільмі йдеться про солідарність з біженцями по всьому світу за те, що їм довелося пережити.
Посилання на фільм:
5 червня – Всесвітній день навколишнього середовища
«Або ми покінчимо із забрудненням, або воно покінчить із нами» – такі слова звучали у зверненні до Генерального секретаря ООН, підписаному 2200 діячами науки й культури з 23 країн світу. У травні 1971 року екологічно стурбована спільнота почала свою безпрецедентну боротьбу із забрудненням навколишнього природного середовища.
Враховуючи масштаби проблеми та важливість їх вирішення, у структурі ООН була створена нова організація – Програма ООН з навколишнього середовища, під егідою якої і відзначається ця екологічна дата. Тільки міжнародне співробітництво може гарантувати подальший безпечний розвиток планети.
Людству потрібно пам’ятати, що ми всі живемо на одній планеті і забруднюючи природу ми шкодимо у першу чергу самим собі та своїм нащадкам. Кожен з нас може зробити для покращання навколишнього середовища найпростіше: прибрати сміття в своєму дворі, посадити квітку або просто обгортку цукерки не кинути будь як. Тільки разом ми зробимо навколишнє середовище кращим, і надалі не забуватимемо про його охорону.
Саме від нас залежить наше майбутнє!
Відеоматеріал
«Всесвітній день охорони навколишнього середовища : історія»
https://www.youtube.com/watch?v=0dE7VYIgztI
День вшанування пам’яті дітей,
які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України
День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України - державний пам'ятний день в Україні, що відзначається щороку 4 червня та був запроваджений для ушанування пам'яті дітей, що загинули внаслідок російсько-української війни з 2014 року рішенням Верховної Ради України від 1 червня 2021 року. Сьогодні збройна агресія росії проти українського народу продовжується.
Дата 4 червня обрана не випадково – цього дня у світі відзначають Питання захисту дітей. Історія заснування цього сумного дня повертає нас у 19 серпня 1982 року. Саме тоді, під час засідання Генеральної Асамблеї ООН, членами цієї міжнародної організації було ухвалене рішення про заснування Міжнародного дня безневинних дітей – жертв агресії із щорічним відзначенням 4 червня.
Поява цього дня підтверджує зобов’язання ООН забезпечити захист прав дітей. А робота в цьому напрямку регулюється відповідною Конвенцією про права дитини, де основним є той факт, що всі держави-учасниці ООН визнають, що кожна дитина має невіддільне право на життя та максимально забезпечують її виживання та здоровий розвиток.
Впродовж майже 23 років свого існування як незалежної держави Україна розвивалась та рухалась вперед мирним шляхом. Відтак питання захисту дітей, жертв збройної агресії, не було для нас настільки болючим і актуальним. Але все змінилося у 2014 році…
Нині українська влада постійно привертає увагу світової спільноти до фактів поранення, вбивства українських дітей, їх депортації або примусового переміщення. Україна робить все можливе, щоб зберегти дітей та захистити їх права. Цілодобово, крок за кроком правоохоронні органи, ювенальні прокурори фіксують факти скоєння воєнних злочинів проти дітей та збирають доказову базу з метою подальшого притягнення до кримінальної відповідальності російських військових. Їм доведеться відповідати за кожне зруйноване дитяче життя та розірвану вщент материнську душу…
Саме сьогодні, 4 червня, вшануємо пам’ять дітей, які загинули від збройної агресії росії проти України. …
Дякуємо українським військовим які продовжують боротися за мирне майбутнє дітей, за нашу вільну країну до повної перемоги над агресором!
Вшануймо пам'ять тих, чиє дитинство обірвала війна…
Презентація:
День захисту дітей
1 червня в Україні відзначається Міжнародний день захисту дітей, який також називають День дітей або Дитячий день. День запроваджений з метою привернення уваги до проблем дотримання прав і охорони здоров’я дитини.
20 листопада 1989 року Генеральною асамблеєю ООН була прийнята Конвенція про права дитини, яка вважається світовою конституцією для дітей. Україна ратифікувала конвенцію 27 вересня 1991 року, й відтоді цей документ є частиною національного законодавства.
Цей день – насамперед нагадування нам, що на сьогодні одне з головних завдань дорослих – зробити все, щоб діти в цей період почувалися під надійним захистом, і після перемоги зростали здоровими, освіченими та щасливими людьми, гідними громадянами нашої великої держави!
- Що треба знати про права дітей?
Основним міжнародним документом, в якому викладені права дитини, є Конвенція ООН про права дитини. В українському законодавстві правовими документами, які регулюють це питання, є Конституція, Сімейний кодекс, Закон “Про охорону дитинства” та Цивільний кодекс. Дитиною є особа віком до 18 років, малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14 років, а неповнолітньою – у віці від 14 до 18 років.
- Що треба знати про порушення прав дітей?
У загальному розумінні порушенням прав дітей є обмеження їх у правах та можливостях, які надаються їм державою від народження для нормального й всебічного розвитку та формування особистості. У ширшому значенні також відносять порушення прав, що захищені нормами Законів України “Про охорону дитинства”, “Про попередження насильства у сім’ї”, “Про освіту”, Конвенцією про права дитини. Зокрема в Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право на:
- особисте життя та захист від посягань на нього, право на захист від усіх форм фізичного та психологічного насильства, право на відпочинок і дозвілля;
- захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може нести небезпеку для здоров’я, бути перешкодою в здобутті дитиною освіти чи завдавати шкоди її здоров’ю, фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціальному розвитку.
- захист від незаконного зловживання наркотичними засобами та психотропними речовинами, захист від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень, захист дитини від усіх форм експлуатації, що завдають шкоди будь-якому аспекту добробуту дитини, захист від катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження чи покарання.
Країною-агресором порушуються права дитини, визначені в Конвенції ООН, - право на життя, право бути із сім’єю, право на здоров’я, освіту, на розвиток особистості, а також право на турботу і захист. Крім того, у переліку базових прав є окрема стаття 38 про те, що дитина має право на захист під час воєнних конфліктів.
У цей нелегкий час випробувань, коли українські захисники мужньо боронять нашу країну від ворога, багато дітей вимушені тимчасово покинути свої домівки, школи, не бачитися з друзями та рідними. Проте головнепам’ятати – що держава та ми, дорослі, дбаємо про вас, а наші славетні українській воїни роблять все можливе для наближення перемоги!
А завдання дітей на сьогодні - продовжувати навчатись, здобувати нові знання, вивчати нашу історію, любити і пишатися Україною. Ці знання у майбутньому обов’язково знадобляться для розвитку і відновлення нашої держави! Впевнені, вже найближчим часом ми всі разом відбудуємо Україну, зробимо її ще сильнішою, могутнішою та щасливою!
Ми сильні, ми переможемо! Все буде Україна!
«1 червня - Міжнародний День захисту дітей. Історія свята.»
https://m.youtube.com/watch?v=Wr20B_K5VkE
ТРАВЕНЬ
23 травня як День Героїв
Свято героїв – це день пам’яті усіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу України. У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначення 23 травня як Свято Героїв. В роки німецької, а згодом радянської окупації це свято відзначалося у підпіллі. Із проголошенням незалежності України його святкування відновлено.
Воно було покликане відродити в українців героїчний дух минулих поколінь: лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН, членів визвольного руху шестидесятників, активістів Небесної сотні, воїнів АТО та сучасних борців із військовою агресією рф.
Вшановуємо пам’ять Героїв саме у травні бо в цьому місяці віддали своє життя у визвольній боротьбі такі кращі сини України XX століття:
- З травня 1924 року – головний ідеолог державної самостійності України початку XX століття, один із співавторів ідейних засад українського націоналізму Микола Міхновський (родом з Полтавщини);
- 25 травня 1926 року в Парижі від кулі більшовицького агента загинув головний провідник української національно-визвольної боротьби 1917-21 років Симон Петлюра (родом з Полтави);
- 23 травня 1938 року в Ротердамі вибух бомби, підкладеної агентом НКВС, обірвав життя організатора українського націоналістичного руху, засновника та першого Провідника УВО та ОУН полковника Євгена Коновальця (родом зі Львівщини).
Нам варто пам’ятати, що історія і сучасність України – це діло геройських українських звичайних людей - жінок та чоловіків, хлопців та дівчат, дітей та літніх людей, які віддали всі свої сили, і своє життя для добра Українського народу: його свободи і державності, могутності і процвітання.
Для нас це свято дає можливість відродити історичну пам’ять, пишатися відвагою та незламністю сучасних героїв - захисників української нації та незалежності України.
Пам’ятаймо: лише той народ вартий власної держави, який береже пам’ять про своїх синів і дочок, що віддали життя за свободу Вітчизни.
Цей день є символом незборимості української нації!
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
Відеоматеріали:
- 23 травня - День Героїв
https://www.youtube.com/watch?v=ivoN5E4Ravs
- 23 травня – День українських Героїв. Честь і слава незламним!
https://www.youtube.com/watch?v=i_jBV8CMgws
День вишиванки
Для українця вишиванка – не просто одяг. Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Вишивка – як символ, який зберігає його коріння, ідентичність, розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу. Та більше того, у вишивці зашифровано наш генетичний код.
В Україні вишивати вміли у всіх регіонах. Кожна область, інколи навіть село володіли своїми унікальними техніками вишивання. Дівчаток із наймолодшого віку привчали до вишивання. У деяких областях це ремесло любили навіть чоловіки.
Вишиванки здавна носили чоловіки, жінки і діти. Кріпаки і пани, міщани і селяни. Одягали їх у свята та на щодень. За вишиванкою можна було визначити статус та походження власника. Найдавнішими матеріалами, з яких українці виготовляли для себе вишиванки, були тканини з овечої вовни, льону та конопель.
Наші бабусі досі пам’ятають багато секретів давнього ремесла. Наприклад, фарбували нитки для вишивання колись лише природними барвниками. Брали те, що було під рукою: кору, коріння, листя і квіти. Цікаво, що для закріплення кольору нитки запікали у житньому тісті – так вони не втрачали забарвлення протягом десятиліть. Дивовижно, та українським майстриням відомо близько 250 видів вишивальних швів, які базуються на 20 техніках.
Проаналізувавши старовинні та сучасніші зразки вишивок, можна умовно скласти своєрідний атлас регіонів України за типовими для них візерунками, орнаментами і символами, техніками і кольорами. І хоч чітких меж використання певної техніки вишивки ніколи не було (бо люди, спілкуючись, передавали, навчали одне-одного особливостей ремесла свого краю) та все ж спробуємо виокремити ті головні риси, які відрізняли кожну область від іншої.
Харківська область
Якщо розглянути сорочки межі XIX–XX століть – на них побачимо переважно чорно-червоні кольори (у чоловічих) та різнокольорові квадрати (на жіночих). І чоловіки і жінки носили вишиванки з комірами. Ці деталі одягу обов`язково прикрашали візерунками. Вирізняє Харківщину від інших регіонів те, що орнаменти вишивок виконували саме грубою ниткою – для створення своєрідної рельєфності. Характерний для Харківської губернії мотив вишивки — «Дерево життя». Під мотивом «Дерева» знаходився або зигзагоподібний орнамент (меандр), що символізував підземну воду, або квіти, перевернуті голівками донизу, котрі символізували підземний світ.
Луганська область
Відомо, що вишиванки Східного регіону мають переважно рослинні орнаменти. Особливістю луганських вишивок є поліхромні візерунки, виконані хрестиком, грубою ниткою, завдяки чому створюється враження рельєфності. Традиційним є поєднання різних за фактурою ниток, що також також додає рельєфності візерунку. Тут здавна вишивали хрестом і гладдю. Вміння вишивати на Луганщині передавалось із покоління в покоління. Цікаво, що народному ремеслу навчали дівчаток вже дошкільного віку. Бо, за традицією, на день сватання у юнки мало бути не менше 12-ти вишитих рушників.
Донецька область
Гама кольорів тепла вирізняє донецьку вишивку від інших. В ній багато сонця. В ній більше червоного, ніж чорного. Орнаменти яскраві, чорно-червоні на світлому (білому) тлі. Якщо були рослинні мотиви – то це пишні квіти, цілі букети і дерева. Зображали й птахів. (На весільних рушниках, наприклад, птахи сприймаються як елемент чарівності, казковості). На Донеччині вишивали різними техніками, окрім хіба що яворівки і низинки. Кольори ниток, якими вишивали жіночі й чоловічі сорочки – традиційно червоний, чорний і білий. Оздоблювали рукави, рідше коміри та поділ.
Матеріали до перегляду:
- «Код нації: вишиванка у різних регіонах України»
https://rubryka.com/article/kod-natsiyi-vyshyvanka-u-riznyh-regionah-ukrayiny/
- «Декоративний розпис в Україні. Різновиди Українського розпису
https://www.youtube.com/watch?v=Fk2uXn2io9Q
- «Спадок нації» за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=UD5YFvzenes
9 травня – День Європи
Указом президента України №266/2023 від 8 травня 2023 року встановлюється відзначати в Україні День Європи щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу.
Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана яка була підписана 9 травня 1950 року.
Міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.
Після Другої світової війни європейські лідери переконалися в тому, що співробітництво і загальні зусилля є найкращим способом забезпечення миру, стабільності і процвітання в Європі.
На Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи». З того часу офіційне свято, День Європи, за рішенням Європейської Ради, країни ЄС відзначають 9 травня – у день оголошення “декларації Шумана”.
Сьогодні Європейський Союз – це сім’я демократичних європейських країн, що спільно працюють за ради миру та процвітання. ЄС заснований на принципах верховенства закону й демократії. Країни – члени ЄС делегують частину свого суверенітету спільним інститутам влади, що представляють інтереси Союзу як єдиного цілого в питаннях, що складають загальноєвропейський інтерес. А всі рішення і процедури випливають з основних договорів, ратифікованих країнами-членами.
Намагаючись інтегруватися в європейське співтовариство, Україна і почала відзначати День Європи. В Україні це свято сприймається як спосіб приєднання до тих цінностей, яких дотримуються в ЄС.
У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.
У 1887 році в Закарпатті (яке тоді перебувало у складі Австро-Угорщини) у Верхнетісянській улоговині на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи. Координати цього географічного центру Європи: 47 ° 563″ північної широти і 24 ° 1130″ східної довготи.
День Європи – це символ мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах. Основна ідея – кожний мешканець континенту, незалежно від своєї національної належності і громадянства, має відчути себе вільним у “Європейському домі”.
«Згода в різноманітті» – офіційний девіз Європейського Союзу. Згідно європейської комісії девіз означає, що європейці єдині у спільній роботі на благо миру, процвітання, і що безліч різних культур, традицій та мов Європи є позитивним фактором для цього континенту.
День в історії. Утворено ЄС.
https://www.youtube.com/watch?v=UJhr4iZlW5g
ВІДЕОГІД "ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО КРАЇНИ ЄС"
https://www.youtube.com/watch?v=KQBzWZE0bFQ
Як влаштований Європейський союз?
https://www.youtube.com/watch?v=OsIv5qeSlYY
8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.
9 травня – День Європи.
8 травня Україна, разом із європейською спільнотою вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом і переміг його, та всіх жертв Другої світової війни. Війна – це не лише танки, гармати й масштабні бої. Це – долі, мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками.
З 2022 року День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні відзначатиметься 8 травня: Верховна Рада України прийняла законопроект 03.05.2022 року №7297.
Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства –загинуло понад вісім мільйонів: близько 3 мільйонів воїнів та 5 мільйонів цивільних. Територія України була одним з основних полів битви. Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних націй) – і в складі Червоної армії, й армій західних союзників, і підпільних рухів Опору – та здійснили значний внесок у перемогу над нацизмом. Друга світова війна торкнулася кожної родини, залишивши свій кривавий слід…
На початку Другої світової війни український народ не мав незалежної держави та був розділений між кількома країнами. Обидві тоталітарні системи (нацисти й комуністи), що однаково не рахувалися з ціною людського життя, використовували невирішене «українське питання» та прагнення українців до незалежності й суверенітету у власних цілях. Єдиним українським політичним суб’єктом у роки війни був визвольний рух – люди й організації, що боролися за незалежність від обох тоталітарних режимів. До таких організацій зараховують Українську повстанську армію.
Перемога над нацизмом – це результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів. Тому, жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом.
Найважливішим підсумком війни є не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами.
Нині, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором.Наша боротьба триває щоденно від 2014 року, і ми неодмінно переможемо, бо захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини.
А ще, українці захищають Європу і дають шанс на створення нової, більш справедливої, світової системи безпеки, на побудову більш тривкого миру.
9 травня в ЄС відзначається День Європи.
Тому передували історичні події. Після завершення Другої світової війни європейські країни почали продумувати принципи політичної співпраці та економічної кооперації. Зрештою 9 травня 1950 року французький міністр закордонних справ Роберт Шуман виступив з ініціативою налагодити в Європі спільну координацію та контроль за важкою промисловістю. Він запропонував розробити принципи спільної політики для досягнення солідарності в цій окремій галузі. Шляхом до реалізації плану Шумана мала стати Європейська спільнота вугілля та сталі. За задумом Шумана, Франція, Німеччина та інші європейські країни мали передати управління виробництвом вугілля та сталі єдиному органу. Унаслідок такого об’єднання ключові галузі військової промисловості також мали перейти під спільний контроль, що унеможливило б підготовку окремої країни до нової війни.
У результаті був підписаний договір про створення Європейської спільноти вугілля та сталі.Саме тому 9 травня відзначається День Європи.
Офіційним символом святкування Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вже кілька років поспіль є квітка червоного маку - загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.
- Презентація « 8 травня - День пам’яті та примирення»
https://view.genial.ly/6452283bbcd83100100484b7/presentati
- Віртуальна книжкова виставка «Живи, поки пам’ятаємо!»
https://www.biblioteka.uz.ua/vistavka/?presentation=218
КВІТЕНЬ
26 квітня - День пам’яті Чорнобильської трагедії
Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це нестерпний біль нашої нації.
На Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року проходило планове виключення реактора, яке тривало 20 секунд, що здавалося звичайною перевіркою електрообладнання. Проте через декілька секунд у результаті різкого стрибка напруги стався хімічний вибух, у результаті якого в атмосферу викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований.
У вересні 2003 року на саміті СНД Президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада голів держав СНД підтримала цю пропозицію.
Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.
Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.
Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.
У 2023 році Україна має боронити свою землю від російського агресора і знову стояти на охороні всього світу від катастрофи.
Чорнобильська атомна електростанція в перший день війни була захоплена російськими військовими, тоді ж були вчинені провокації зі сторони рф, взято в полон захисників ЧАЕС та вивезено частину її обладнання.
31 березня 2022 року російські війська, які отримали відсіч на підступах до Києва та не змогли за місяць захопити українську столицю, покинули промисловий майданчик станції. 2 квітня персонал ЧАЕС урочисто підняв прапор України біля адміністративно-побутового корпусу ЧАЕС.
У цей день вшануймо ліквідаторів, за їх сміливість та відвагу! Передаємо найщиріші слова вдячності та доземний уклін за високу громадянську позицію і схиляємо голови перед світлою пам’яттю пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на та сучасний персонал ЧАЕС, що не втратив контроль над ядерними матеріалами в результаті окупації та зміг зберегти АЕС у максимально безпечному стані.
Україна і світ з острахом спостерігали за тими подіями. Адже людство не повинно вдруге пережити катастрофу подібного масштабу.
Все буде Україна!
Відео для перегляду:
- «Чорнобильська катастрофа» https://youtu.be/UhgXiUf9vX8
- «Чорнобиль: як це було» https://youtu.be/bXEtitHp9Dc
- «ЧАЕС 2022: Підсумки року» https://www.youtube.com/watch?v=B2FPZYS7msg&t=211s
12 квітня - Всесвітній день авіації та космонавтики
12 квітня – день початку епохи пілотованих космічних польотів – спільне свято, що з’єднує минуле, сьогодення і майбутнє людей Землі.
У цей день, Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Схід» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108 хвилин.
За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАЇ) 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та космонавтики».
В Україні цей День має назву «День працівників ракетно-космічної галузі України» і закріплений Указом Президента України від 13 березня 1997 року № 230/97, його святкування відповідно проводиться щорічно 12 квітня. Пізніше, 7-го квітня 2011-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція № 65/271, в якій 12-е квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос.
Українці давно змусили увесь світ шанувати наш "космічний" потенціал. Українські науковці змінювали історію своїми винаходами, а численні космонавти безстрашно виконували місію землян у Всесвіті. Наші земляки стали основоположниками астрофізики у світі, розробили теорію радіовипромінювання Сонця та метод визначення швидкості осьового обертання зірок, вперше здійснили зварювання у відкритому космосі.
Україна і космос – нероздільні. Зв’язок цей міцно встановився на зорі космонавтики. Українське походження мали такі творці теорії польотів у світовому просторі, як Костянтин Ціолковський, Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк.
Сергій Корольов 12 квітня 1961 року вивів у космос першу людину планети. Конструктор перших штучних супутників Землі і космічних кораблів Сергій Корольов народився у місті Житомирі, тривалий час жив в Одесі, навчався у Київському політехнічному інституті.
Історично першим українцем у космосі став – Павло Попович, який здійснив політ 12 серпня 1962 року. До кінця життя він пишався своїм українським походженням і тією честю, яка випала на його долю
Микола Кибальчич, уродженець містечка Короп, Чернігівської області, запропонував оригінальний проект космічного літального апарата.
Наш співвітчизник з Полтави Юрій Кондратюк (справжнє ім'я - Олександр Гнатович Шаргей ) розробив революційний у науковій спільноті проект польоту на Місяць. Наукова праця Юрія Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів» була опублікована у США. У своїй науковій праці Кондратюк вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступеневих ракет. Згодом НАСА США використала ідеї нашого впіввітчизника під час розробки програми висадки людини на Місяць 1969 року.
Значний внесок у розвиток ракетобудування зробив і видатний учений-аеродинамік, дослідник реактивного та ракетного руху Георгій Проскура. Під його керівництвом, починаючи з 1930 року, в Харківському авіаційному інституті плідно працювала група вчених-однодумців. Науковці досліджували питання, пов’язані з освоєнням космосу.
Одним із засновників ракетобудування вважається уродженець Одеси Валентин Глушко. Саме під його керівництвом створювалися потужні ракетні двигуни.
У 1954 році на Південному машинобудівному заводі у Дніпропетровську було організовано конструкторське бюро з розробки нових типів ракет і ракетних комплексів. Роботою науковців було доручено керувати Михайлові Янгелю, батьки якого були свого часу репресовані з України до Сибіру.
Також слід зазначити внесок у світову космічну науку Станіслава Конюхова, генерального конструктора Державного конструкторського бюро «Південне» протягом 1991-2011 рр.
Леонід Каденюк відомий усім як перший космонавт незалежної України.
Яскраві успіхи космонавтики – закономірний результат самовідданої праці багатьох тисяч людей, десятків трудових колективів, які роблять все від них залежне в ім’я прогресу космічної галузі.
Вітаємо всіх ветеранів, фахівців галузі, конструкторів та інженерно-технічних працівників, вчених та верстатників, усіх, хто примножує славу України своєю наполегливою працею у сфері виробництва ракетно-космічної продукції і дослідження мирного космосу з професійним святом.
«12 квітня - Всесвітній день авіації і космонавтики» https://www.youtube.com/watch?v=PCUZpYwtmtM
«Перший українець у космосі - історія Леоніда Каденюка» https://www.youtube.com/watch?v=AOv4PUnhpmU
11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів
В цей день весь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в фашистських концтаборах.
Цю дату згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН було встановлено в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів найбільшого концентраційного табору – Бухенвальд. Саме 11 квітня 1945 року останній в’язень вийшов з його воріт із сумно відомим написом “Jedem das Seine” – “Кожному своє”.
Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенціма, Майданека тощо. І відтоді, ця пам’ятна дата болить незагойною раною в серцях народів світу.
Здається, так давно це було. Але тільки не для тих, хто пройшов крізь жахіття фашистських катівень. Під час Другої світової війни в таборах перебувало 18 мільйонів чоловік, з них більше 11 мільйонів були знищені.
На території Німеччини діяло близько 14 тисяч таборів, на території країн колишнього Радянського Союзу налічувалось близько 817 нацистських таборів примусового утримування цивільного населення та військовополонених, три з яких були розташовані в Києві. Це концтабори «Сирецький», «Бабин Яр» та «Дарницький».
Міжнародний день визволення в’язнів фашистських таборів — це день, коли ми вшановуємо подвиг борців антифашистського опору, висловлюємо повагу старшому поколінню, на долю якого випали неймовірні муки і страждання.
Уклонімося мужності та світлій пам’яті людей, чиї життя несправедливо обірвалися за колючим дротом концтабору. Наш праведний обов’язок – пам’ятати про борців антифашистського опору задля збереження історичної пам’яті про трагічні події Другої світової війни, що забрала життя мільйонів людей, загиблих у нацистських концтаборах, гетто та місцях примусового утримування.
Відео для перегляду: «Концтабори» https://www.youtube.com/watch?v=PlZmSFl6TLI
«До Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів» https://www.youtube.com/watch?v=tiVEKjqCdTg
Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки
і допомоги з протимінної діяльності
4 квітня проголошено Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги з протимінної діяльності.
Небезпеки, пов’язані з використання цього виду озброєнь призводять до важких і довготривалих соціально-економічних наслідків та створюють серйозну загрозу безпеці, здоров’ю і життю цивільного населення держав, де є проблеми з мінами та замінованими об’єктами.
Цей день покликаний привернути увагу до масштабів цієї проблеми не лише в Україні, а взагалі у світі. Саме тому загальна поінформованість у сфері мінної небезпеки наразі є дуже важливою.
У рамках Дня просвіти з питань мінної безпеки та з метою інформування учнівської молоді про ризики, пов’язані з мінами і боєприпасами у Родинському професійному ліцеї за участю груп 1-20, 1-21 та при сприянні заступника директора з охорони праці ліцею, була створена інформаційна дошка Padlet. Крім того, ліцеїсти ознайомилися із презентацією яку підготувала викладач предмету «Захист України» та пройшли тестування.
Учні ознайомилися з видами протипіхотних мін, системами залпового вогню «Град», «Смерч», «Ураган». Було наголошено про порядок дій та заходи безпеки під час виявлення вибухонебезпечних предметів, схожих на міни.
Отримана інформація має величезне значення, бо несе в собі життєво важливі знання, які збережуть не одне людське життя.
Посилання на інтерактивну дошку:
https://padlet.com/orelm288/padlet-qnekpsy2g48ku3wa
4 квітня - День створення НАТО
НАТО — міжнародна міжурядова організація, військово-політичний союз 29 держав Північної Америки і Європи, які прагнуть досягти мети Північноатлантичного договору.
4 квітня 1949 року у Вашингтоні представниками 12 країн був підписаний Північноатлантичний договір, на підставі якого було засновано Організацію Північноатлантичного Договору – міжнародний союз колективної оборони.
НАТО народилася як результат нездатності ООН того часу забезпечити мир у світі, тоді, коли СРСР ветував багато постанов Ради безпеки цієї організації. Для легітимізації нової організації скористалися 51-м пунктом Статуту ООН, у частині 5 у рамках легітимного колективного захисту.
Альянс був створений на основі договору між країнами-членами, кожна з яких приєдналася до нього добровільно після публічного обговорення і відповідного парламентського процесу: Бельгії, Великої Британії, Данії, Ісландії, Італії, Канади, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Португальської республіки, Сполучених Штатів Америки та Французької республіки.
Після завершення процесу ратифікації Договору всіма учасниками та депонування відповідних документів у США він набув чинності з 24 серпня 1949 року.
Договір поважає індивідуальні права країн-членів та міжнародні зобов’язання згідно зі Статутом ООН. Він зобов’язує країни-учасниці взяти на себе частину ризиків і відповідальності за колективну безпеку, а також утримуватись від приєднання до будь-яких інших міжнародних зобов’язань, які можуть суперечити договору.
Усі рішення в НАТО приймаються колегіально на основі консенсусу. Найважливішим органом прийняття рішень в НАТО є Північноатлантична рада, в якій беруть участь представники усіх країн-членів Альянсу на рівні послів, міністрів або глав держав та урядів. На сьогодні Організація Північноатлантичного договору - це альянс 29 країн з Північної Америки і Європи.
Емблема НАТО була затверджена у жовтні 1953 року як символ Північноатлантичного союзу. Круг символізує єдність і співпрацю,
зображення котушки компаса - загальний шлях до миру, який обрали держави - члени цього союзу.
Відносини України з НАТО почали розвиватися невдовзі після здобуття нею незалежності у 1991 році. Вже у січні 1992 року представник України вперше взяв участь у Робочій групі високого рівня Ради північноатлантичного співробітництва. Але по справжньому доленосними взаємовідносини України з НАТО стали в останні роки, саме тоді, коли триває агресія Росії проти України. Україна остаточно визначилась, і тримає курс на ЄС та НАТО. Верховна Рада 7 лютого 2019 року ухвалила зміни до Конституції про курс України на вступ до ЄС і НАТО.
У січні 2020 року Україна офіційно подала заявку на отримання членства в так званій Програмі розширених можливостей НАТО (ІОР), яка є інструментом поглиблення двосторонньої співпраці Альянсу з третіми країнами. 30 вересня 2022року Україна підписала заявку на пришвидшений вступ до Північноатлантичного альянсу.
Рух України до членства в НАТО став не менш, а можливо, й більш нагальним пріоритетом для нашої держави, ніж членство в ЄС, яке точно потребуватиме довшої роботи, адаптації законодавства, підготовки до об’єднання ринків тощо.
Вступ України до НАТО, що є політичним рішенням, в теорії може відбутися значно швидше. А суспільна підтримка вступу в Альянс нині б’є рекорди і стала ще однією з об’єднавчих ідей для українців.
Утім, проблемою лишається брак одностайності у підтримці вступу України у лавах самого Альянсу. Саміт НАТО у Вільнюсі, який відбудеться 11-12 липня 2023 року, стане місцем, де з’явиться відповідь на стратегічне питання геополітичного значення – чи отримає Україна запрошення до НАТО, чи ні.
Зараз всі розуміють, що запрошення України до вступу в НАТО вже на Вільнюському саміті не лише допоможе Україні, але й створить перспективи для довгострокового стійкого миру в Європі.
Відео до перегляду: «Історія створення НАТО»
БЕРЕЗЕНЬ
26 березня - День Національної гвардії України
26 березня – День Національної гвардії України. Професійне свято військових правоохоронців.
Народжена війною сучасна Національна гвардія України була створена в березні 2014 року в розпал агресії Росії на сході України. До неї увійшли підготовлені військовослужбовці внутрішніх військ і мотивовані добровольці, які об’єднали свої сили, щоб стати на захист народу і державності України.
Національна гвардія України – це військове формування з правоохоронними функціями. Вони справжні патріоти України, для яких захист інтересів держави є справою честі. З перших днів існування НГУ йшло відродження та становлення нових військових національних традицій. Національна гвардія України – єдине військове формування, яке з першого дня створення впроваджувало державну мову.
Національна гвардія у складний для України час в перших рядах стала на захист держави від зовнішнього агресора, відстоює незалежність, територіальну цілісність та недоторканість України та своїми героїчними діями разом з військовослужбовцями Збройних Сил України, інших складових сил оборони зірвали плани рашистів щодо бліцкригу.
Підрозділи Нацгвардії беруть активну участь в обороні Харкова, Маріуполя, Києва, Ірпеня, населених пунктів в районі проведення ООС, виконують завдання спільно із ЗСУ на інших напрямках оборони з метою відсічі збройної агресії РФ проти України.
Вітаємо гвардійців і їх родини! Бажаємо їм здоров’я і стійкості, високого професіоналізму, Божого благословення в боротьбі за майбутнє українського народу! Ми переможемо, бо з нами правда і з нами Бог.
І головне, здобути Перемогу над російським агресором та живими і здоровими повернутися до своїх сімей, батьків, дружин, дітей, онуків.
Слава Україні! Героям слава!
Мирного неба нам усім! Разом до перемоги!
Презентація «День Національної гвардії України» за посиланням:
https://view.genial.ly/641c149c32e41a00116dfd5e/presentation-basic-presentation
День народження Тараса Григоровича Шевченка
9 березня 1814 року народився поет у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Дитячі роки проходять у селі Керелівка. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Залишившись сиротою, іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва.
Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. 1828 року взяли козачком (слугою) до панського двору у с. Вільшану. Упродовж майже 2,5 років — з осені 1828 року до початку 1831 р. — Шевченко пробув зі своїм паном у Вільні. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Улітку 1836 р. він познайомився зі своїм земляком — художником І. Сошенком, а через нього — з Євгеном Гребінкою, В. Григоровичем і О. Венеціановим.
Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Незабаром став студентом Академії мистецтв. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву.
У 1844р. написав гостро політичну поему «Сон» («У всякого своя доля»), ставши на шлях безкомпромісної боротьби проти самодержавної системи тодішньої Російської Імперії. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну.
Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва, оселився в будинку. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства.
Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт.
Звільнено з заслання у 1857 р. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. Влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер.
Матеріали до перегляду:
- Тарас Шевченко.Біографія https://www.youtube.com/watch?v=ayFOnrfYYfQ&t=1s
- Справжній Шевченко: невідоме про українського генія // Част.1 https://www.youtube.com/watch?v=vENptozY22k
- Справжній Шевченко: невідоме про українського генія // Част.2 https://www.youtube.com/watch?v=m03m_Ii1VfU
1 березня відзначаютьВсесвітній день цивільної оборони
з метою пропагування знань про цивільну оборону та підняття престижу національних рятувальних служб. 1 березня обрали невипадково. Саме цього дня 1972 року набув чинності статут Міжнародної організації цивільної оборони (МОЦО).
Нині в багатьох областях України, обстановка характеризується як дуже складна. Також небезпеку несуть деякі природні явища, аварії та катастрофи.
Основна мета цього заходу – навчитися грамотно і чітко діяти, щоб захистити своє здоров’я і життя у надзвичайних ситуаціях.
Під час онлайн-зустрічі із ліцеїстами наголосили, що найцінніший скарб для кожної людини – життя. Здобувачі освіти отримали настанови як берегти й захищати себе в надзвичайних ситуаціях, правильно діяти під час стихійних лих та аварій. Присутні поділилися власним досвідом дій.
Характерною рисою розвитку земної цивілізації є збільшення небезпеки. Сьогодні на нашій планеті посилюється глобальна системна криза, яка проявляється у погіршенні екології, зміні кліматичних умов, збільшенні кількості і масштабів природних і техногенних катастроф, терористичних актів та інших соціальних і політичних небезпек.
Життя — це справді найвища цінність, найкращий подарунок долі. Саме тому ми маємо цінувати кожну секунду, завжди вірити в краще та, найголовніше, — боротися за щасливе життя.
Оповіщення населення у разі небезпечної ситуації , посилання
https://www.youtube.com/watch?v=oeS1w4m_OUU&t=1s
Домедична допомога у надзвичайних ситуаціях
https://www.youtube.com/watch?v=DTsiANdw_XM&t=72s
Бережіть своє здоров’я і життя!
Будьте обережні!
ЛЮТИЙ
365 днів незламності
24 лютого виповнюється 365 днів від початку злочинного повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку москва розпочала проти України 9 років тому з окупації Криму у 2014 році.
365 днів війни, 365 днів незламності, 365 днів болю, 365 днів сліз, 365 днів втрат,365 днів віри, надії.
Своєю збройною агресією росія розв’язала першу в XXI столітті континентальну війну в Європі. Світ знову зіткнувся з режимом, який прагне силової ревізії кордонів і прямує до новітнього тоталітаризму. Цей режим назвали «рашизмом» для означення псевдоідеології, замішаної на поєднанні ідей фашизму й більшовизму, нацизму та євразійства, реваншизму і ксенофобії, що прикриваються «православ’ям» та «величчю російської культури».
Останні 30 років російська федерація цілеспрямовано підживлювала імперські амбіції, що зазнали удару через розвал Радянського Союзу, й відпрацьовувала методи відновлення імперського проекту. Метою російської агресії є не просто загарбання територій, а знищення нашої національної ідентичності, геноцид українського народу.
Не маючи спроможності перемогти на полі бою, російська держава-терорист вдається до варварських обстрілів українських міст та критичної інфраструктури. Більшість ракетних атак були націлені на цивільні об’єкти. Руйнуючи нашу енергетику, російські терористи прагнуть спричинити в Україні гуманітарну катастрофу та суспільний хаос, знищити економіку та позбавити міста життя.
Повномасштабний напад пришвидшив консолідацію української нації. Національна єдність стала основою успішного спротиву. Наступ військ РФ вдалося зупинити завдяки спільним зусиллям українців, які стали на захист держави в лавах Збройних сил України, Національної гвардії України та масового волонтерського руху.
Перемога України – запорука світової стабільності. Шляхом брутального, демонстративного порушення норм міжнародного права, РФ прагне демонтувати міжнародний порядок, заснований на правилах, зруйнувати єдність демократичних країн та повернути світ в епоху імперій, сфер впливу та колоніальних воєн. Тому світ має об’єднатися – щоб зупинити росію.
Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає свій європейський вибір, свої ідентичність і цінності як частину європейських. Українці проливають кров за вільну, демократичну Європу. Ми вдячні союзникам за потужну військову, політичну, економічну, фінансову та гуманітарну підтримку. Втім, для остаточної перемоги Україна потребує ще консолідованішої допомоги, передусім – у військовій сфері.
За рік, що минув від повномасштабного вторгнення, Український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості, кмітливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає.
Українці вистояли й довели свою спроможність перемагати російську військову агресію. За рік великої війни Збройні сили України захистили Київ, вигнали окупантів з півночі України, провели успішні Харківську та Херсонську наступальні операції.
Сьогодні Україна стримує російську збройну агресію завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах, а також потужній міжнародній допомозі. Ми боротимемося, доки не звільнимо від окупанта останній сантиметр української землі. Тож наше суспільство має й надалі залишатися консолідованим для перемоги над агресором і розбудови демократичної правової держави в сім’ї європейських народів. Від 2014 року Україна бореться за суверенітет і соборність. Російський агресор тимчасово окупував окремі українські землі. Але всі вони обов’язково будуть звільнені.
Україна переможе ворога й відновить територіальну цілісність.
Вистояли – переможемо!
Матеріали до перегляду:
- Відео-виставка плакатів «Плакати Великої війни» присвячену війні в Україні
https://www.youtube.com/watch?v=vr_DLmNWPAs&t=10s
Міжнародний день рідної мови
«...Як парость виноградної лози плекаймо мову...»
М. Рильський
21 лютого в усьому світі відзначається День рідної мови.
Зараз у світі люди говорять на 6 000 мов, і приблизно половина з них під загрозою зникнення.
Історія цього свята сягає 21 лютого 1952 року, коли студенти-демонстранти у Східному Пакистані (Бангладеші) були розстріляні за те, що вимагали визнати бенгальську мову однією з державних мов країни. На той час у країні офіційною була визнана мова урду, якою послугувалися лише 3% населення. За пропозицією Бангладешу ЮНЕСКО проголосило 21 лютого 2000 року першим Міжнародним днем рідної мови, пам’ятаючи про трагічні події. Відтоді свято відзначають щорічно.
В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови». У цей день прийнято проводити мовні конкурси у навчальних закладах, влаштовувати літературні вечори, творчі фестивалі тощо.
Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. У мові накопичуються досвід попередніх поколінь, історія народу, культура, традиції, інтелектуальний та духовний розвиток етносу.
Заради прийдешніх поколінь, ми повинні зберігати і шанувати мову, як це робили наші славні предки. Любімо свою рідну мову, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України!
Все буде Україна!
Відео-презентація до дня рідної мови 21 лютого https://www.youtube.com/watch?v=2iWUpYDhn4E
Міжнародний день рідної мови https://www.youtube.com/watch?v=NCv-oOJpLEc
День Героїв Небесної Сотні
20 лютого, в Україні вшановують пам'ять загиблих учасників Революції Гідності.
Подвиг героїв небесної сотні є для українців прикладом патріотизму та надихає сучасних захисників України відстоювати незалежність нашої держави.
Цього дня 2014 року під час Єврореволюції на Інститутській вулиці у Києві силові підрозділи режиму Януковича розстрілювали протестувальників. Всього за день було до ста жертв, яких назвали «Небесною Сотнею». День 20 лютого став переломним у ході подій Революції гідності. Верховна Рада прийняла постанову «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України», низка представників влади заявили про перехід на бік народу.
З метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), указом президента України від 11 лютого 2015 року 20 лютого визначено Днем Героїв Небесної Сотні.
Саме в ці дні, під час Революції Гідності, протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Майдану. Наступного дня, 21 лютого 2014 року, офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього ж дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею», а під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Плине кача...», яка стала українським народним реквіємом.
Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Окрім українців, жертвами режиму Януковича стали білоруси, вірмени та грузини. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську Незалежність – до Небесної Сотні.
104 Героям Небесної Сотні Президент України Петро Порошенко посмертно присвоїв звання Героїв України, а троє іноземців - громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії – Зураб Хурція і Давид Кіпіані, посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні. Україна заплатила надто високу ціну за звільнення від диктатури і свій цивілізаційний вибір – бути частиною Європи. Курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію України і зараз є незмінним.
Небесна сотня – це перші Герої російсько-української війни початку XXⅠ століття, саме заради їх пам’яті кожен українець прагне закінчити війну з російським агресором перемогою, повернути захоплені території та будувати квітучу Україну.
Слава Україні! Героям слава!
Небесній Сотні вдячні за свободу!
Відеоматеріали для перегляду:
- Презентація «День Героїв Небесної Сотні»
https://view.genial.ly/63e0c76f7c2a7f001928a87a/presentation-basic-dark-presentation
- Сайт-меморіал пам’яті загиблих Героїв Революції Гідності в Україні зими 2013-2014 років https://nebesnasotnya.com/
- Віртуальна виставка. День пам’яті Героїв Небесної Сотні
https://www.youtube.com/watch?v=mgVBEkj240s
- Матеріал онлайн виховного заходу:
https://view.genial.ly/63e0c76f7c2a7f001928a87a/presentation-basic-dark-presentation
День вшанування учасників бойових дій на території інших держав
В Україні 15 лютого вшановують учасників бойових дій на території інших держав. День вшанування учасників бойових дій на території інших держав встановлено згідно з Указом Президента від 11 лютого 2004 року.
Після закінчення Другої світової війни українські військові брали участь у 24 локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав. За часів СРСР вони виконували «інтернаціональний» обов’язок у Чилі, Іспанії, Єгипті, В’єтнамі, Ефіопії, на острові Куба та в багатьох інших «гарячих» точках.
Після здобуття Україною незалежності українські військові фахівці стали учасниками багатьох миротворчих місій.
Є і більш старше покоління українського бойового резерву. Велику частину цього резерву складають ветерани війни в Афганістані. Окремий, найстаріший ешелон ветеранів бойових дій – військові фахівці з досвідом ведення операцій у В’єтнамі, Сирії, Анголі, Мозамбіку та Єгипті. У додаток до цих категорій ветеранів йде контингент українських добровольців, які брали участь у війнах на території колишньої Югославії, в Придністров’ї та Абхазії.
Але найбільш масштабною та трагічною була війна в Афганістані, яка тривала 10 років – з 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989. Через горнило тієї війни пройшли 160 тисяч українців, 12 тисяч з них отримали поранення, контузії, були скалічені, а 3360 – не повернулися до своїх домівок.
Нині, у складні для країни часи, воїни-афганці і зараз проявляють героїзм і мужність, захищаючи рідну Україну. Їхній військовий досвід знадобився для захисту України на Сході у 2014-15 роках. А з початком повномасштабного вторгнення росії на територію України, воїни-інтернаціоналісти знову взяли в руки зброю й захищають свободу та цілісність держави.
«Слава Україні!» «Героям слава!». І юним солдатам, добровольцям, що відгукнулися на захист Батьківщини, і досвідченим ветеранам, яким, на жаль, знову довелося згадати слово «війна».
До Дня вшанування учасників бойових дій https://www.youtube.com/watch?v=mV75W_rFkzM
День в історії. СРСР завершив вивід військ з Афганістану https://www.youtube.com/watch?v=Mo2HNkyo8_M
День безпечного Інтернету
7 лютого 2023 року, світова спільнота відзначає День безпечного Інтернету різноманітними акціями, під гаслом "Разом для кращого Інтернету". День закликає всіх нас об'єднатись, щоб зробити Інтернет безпечнішим та кращим місцем для всіх, особливо для дітей та молоді.
Ця міжнародна календарна подія виникла за сприянням організації Insafe починаючи з 2004 року. День безпеки в Інтернеті відзначається в більш ніж ста країнах за підтримки Європейської комісії, а також 31-им національним центром забезпечення безпеки в Інтернеті по всій Європі.
Ця подія дозволяє зробити акцент на позитивному використанні технологій і вивчити роль, яку ми всі граємо в цілях сприяння створенню кращого і більш безпечної онлайн-спільноти. Воно служить закликом для широких верств суспільства об’єднати всі можливі зусилля з метою сприяння та створення найбільш позитивного і кращого інтернету.
Освітній серіал «Про кібербулінг для підлітків»
https://osvita.diia.gov.ua/courses/cyberbullying
Серіал для батьків «Безпека дітей в інтернеті» https://osvita.diia.gov.ua/courses/serial-dlya-batkiv-onlayn-bezpeka-ditey
Творча робота для участі в обласному челенджі «Ми за безпечний Інтернет» від групи 1-20 з професії "Обліковець бухгалтерських даних. Агент з постачання" автор Бугайова Діана https://youtube.com/shorts/RhniGoV0sW4?feature=share
Творча робота групи 1-21 з професії "Обліковець бухгалтерський даних. Агент з постачання" РПЛ представлена в обласному челенджі «Ми за безпечний Інтернет» https://youtu.be/g4R76gx5Ok8
Презентація https://drive.google.com/file/d/1z4CEQK6s37rVSWqOBj7PzBdmP6VUS4x-/view?usp=sharing
СІЧЕНЬ
День пам’яті Героїв Крут
Вас не забути, не забути!
Безвусі, та – захисники!
Крутí у долі нашій Крýти –…
29 січня 1918 року.
Збройне зіткнення на залізничній станції біля села Крути, яка розташовувалася на 130-му кілометрі в північно-східному напрямку від Києва. Учасники події: невеликий загін з боку юної Української Народної Республіки (близько 600 чоловік) і "знаменита" Червона армія Радянської Росії, яка значно перевищує своїх вимушених супротивників числом, бойовим потенціалом та досвідом. Результат бою не важко передбачити. У запалі громадянського протистояння, трансформації суспільного і політичного світогляду, в пікових точках переломних моментів, що стали низкою таких подій, які змусили нашу історію зазнати найглибших змін, цей бій ніяк не міг залишитися в забутті.
Причини, з яких це сталося, для деяких очевидні, для деяких так і залишаться незрозумілими та навіть зовсім необгрунтованими, але вони мали місце бути. Знавці наголошують на відсутністі у широкого загалу населення України в ті часи усвідомлення необхідності державної незалежності, низький рівень національної самоідентичності. Але не всі з цим згодні. Як факт, який завжди залишається фактом - такою правдою, яку неможливо ані сховати, ані спотворити; лише на короткий час і лише під дією величезного страху. Але коли ця напруга слабшає, правда знову відкривається. Вона як світло, від якого тікає всяка темрява.
Це було доказом, яскравим доказом, і насамперед самим собі. Доказом перед усіма іншими, нехай сильнішими, більш амбітними, але це - пряма відповідь на історичний виклик. Відповідь, а не ухилення від неї.
Бій під Крутами - це героїчна й водночас трагічна подія. Вона знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення права жити на власній землі та святого обов’язку – боронити її. І сьогодні, кожного українця надихає на боротьбу із ворогом той великий та безсмертний подвиг юних студентів. Як і багато років тому, ми змушені захищати українську державність, поклавши на її вівтар все найцінніше.
Народ України любить свою країну! Ми боремося за правдиву історію та пам’ять про борців за незалежність, за утвердження національної гідності.
Слава Україні! Героям слава!
Відеоматеріали:
Пам'яті Героїв Крут присвячується. https://www.youtube.com/watch?v=PVFoNr65rhE&t=1s
Шлях у вічність. До дня пам'яті Героїв Крут https://www.youtube.com/watch?v=oNN-BJxy_3M
Д/ф "Герої України. Крути. Перша Незалежність" https://www.youtube.com/watch?v=dCwGmkSo1XE
27 СІЧНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ
27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…».
Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів. Масштаби цієї страшної трагедії шокують: на українських землях жертвами Голокосту стали сотні тисяч представників єврейського народу та інших національностей, а в найбільшому нацистському таборі смерті Аушвіц поблизу польського міста Освенцим мученицькою смертю загинуло близько 1,4 мільйона людей.
Під час Другої світової війни німецькі війська знущалися, винищували євреїв: зганяли єврейський народ в житлові зони – гетто, які були оточені колючим дротом, розстрілювали, проводили експерименти, винищували цілі сім’ї, громади. Також були створені і організовані трудові, концентраційні табори і табори знищення: Освенцим, Собібор, Маутгаузен, Бухенвальд;
Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і що отримало назву - Голокост, що призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини - НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ!
Ми повинні пам'ятати , що мир і життя людини - найціннішій скарб!У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати...
üДокументальний фільм "Шлях до нацистського геноциду" https://www.youtube.com/watch?v=zdprb5hvpfY
üAuschwitz (Аушвиц). Инструкция по НЕприменению | Документальный проект https://www.youtube.com/watch?v=MJZPhYyqJBk
День Соборності України
День соборності України щороку відзначають 22 січня. Це державне свято, яке з’явилося в 1919 році, в день проголошення Акту возз’єднання Української народної республіки та Західно-Української народної республіки.
День соборності України – свято народної єдності, який на державному рівні відзначається з 1999 року.
ІСТОРІЯ ДНЯ СОБОРНОСТІ
22 січня 1919 року Об’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки було скріплене «Актом Злуки». До цього були переговори представників республік і укладення попереднього договору про наміри.
У листопаді 1918 року делегація ЗУНР прибула в Київ до гетьмана Скоропадського в надії отримати допомогу в боротьбі з поляками. Однак, до того часу місто було вже оточене військами Директорії УНР, тому представники Західно-Української Народної Республіки попрямували у Фастів на зустріч з членами Директорії. 1 грудня 1918 року Л. Цегельський, Д. Левицький (від ЗУНР), В. Винниченко, С. Петлюра, А. Андрієвський, Ф. Швець та А. Макаренко (від УНР) на залізничній станції Фастова підписали попередній договір про намір об’єднання двох держав.
22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві відбулося урочисте віче, на якому і був проголошений «Акт Злуки».
Після приходу до влади більшовиків керівники республік почали відстоювати свої інтереси і в 1920 році головою Директорії УНР Симоном Петлюрою був підписаний «Варшавський договір», за яким частина західних територій була передана Польщі.
ТРАДИЦІЇ ДНЯ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ
У 1990 році патріотичні сили організували «живий ланцюг» між Києвом і Львовом як символ духовної єдності. Кілька мільйонів людей взялися за руки та створили на дорогах і шосе безперервний ланцюг від Києва до Львова.
Традиція об’єднуватися в живі ланцюги почала знову відроджуватися у 2000 році. Кілька років поспіль такі ланцюги робили у Києві на мосту Патона і символізували об’єднання Правого і Лівого берега Дніпра. У 2011 році живий ланцюг відтворили у 20 містах України.
Не одне покоління українських патріотів боролись за ідею створення Незалежної України. Багато хто з них тоді поклав власне життя заради майбутньої державності. І сьогодні кожен українець долучається до збереження нашої держави – наш ланцюг боротьби єдиний та непорушний! Всім загалом збережемо нашу єдину та незалежну країну, бо віримо в перемогу, відчуваємо та даруємо свою любов рідній землі!
Разом до Перемоги! Тримаймося! Ми – сильні! Ми – єдині! Ми – Україна!
Відео для перегляду:
- Злука. День соборності України https://www.youtube.com/watch?v=ejPrdRSVnTE
- Коротко про головне. День Соборності
